Чим стратегія Трампа нагадує дії Путіна Протистояння США з Іраном дедалі частіше порівнюють із повномасштабною агресією Росії проти України.
Аналітики видання The New York Times вказують на низку паралелей, які демонструють небезпеку військових кампаній із розмитими стратегічними завданнями.
Обидві країни використовують схожі маніпулятивні тези щодо відповідальності за початок бойових дій. “Ми не розпочинали цю війну, але за президента Трампа ми її завершуємо”, – заявив минулого тижня очільник Пентагону Піт Гегсет. Майже ідентичну конструкцію використав російський диктатор Путін у 2022 році, виправдовуючи напад на Україну. “Ми не розпочали так звану війну в Україні. Навпаки, ми намагаємося її закінчити”, – сказав він. Чому США та РФ уникають терміну “війна” Політичне керівництво обох країн свідомо намагається замінити слово “війна” на більш м’які синоніми.
Коли спікера Палати представників США Майка Джонсона запитали про характер подій, він зазначив, що, на його думку, це – операція.
Схожа позиція була і у спікера Держдуми РФ В’ячеслава Володіна. “Це спеціальна військова операція. Якби Росія розпочала повномасштабну війну, вона б давно закінчилася”,- пояснював він. Характерно, що обидва лідери, і Трамп, і Путін, намагалися деморалізувати армію противника через публічні звернення. Путін звертався до ЗСУ із вимогою “негайно скласти зброю та повернутися додому”, покладаючи провину за жертви на українську сторону.
Дональд Трамп діяв аналогічно, висунувши іранським військовим ультиматум “скласти зброю” або “зіткнутися з вірною смертю”, водночас закликаючи цивільне населення скористатися шансом і скинути чинний режим. Чому швидкий тріумф – лише ілюзія Історія українського спротиву довела, що сподівання на “бліцкриг” зазвичай розбиваються об реальність. Експерти застерігають: потужна зброя втрачає сенс, якщо політичне керівництво не має чіткої фінальної мети. “Американські коментатори знову говорять про “коротку війну”. Вона буде короткою лише в тому випадку, якщо Вашингтон тихо зменшить свої цілі, відмовиться від зміни режиму в Ірані та продасть набагато менший результат як перемогу”, – вважає ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Військовий експерт Майкл Кофман акцентує на тому, що будь-яка війна вимагає “необхідності узгодження військових засобів і політичних цілей, коригування планів після спростування початкових припущень, необхідність врахування наслідків другого та третього порядку”.
А на думку професора Марії Ліпман, розпочавши війну з Іраном, Трамп зробив крок у невідоме. І поки що не всі усвідомлюють, що Сполучені Штати та американський народ чекає більше нестабільності, ніж вони це зараз усвідомлюють. Чому Трамп уже шукає вихід з іранського конфлікту Триває лише другий тиждень воєнного протистояння, а адміністрація Трампа вже опинилася перед складним вибором.
За інформацією The Wall Street Journal (WSJ), оточення президента США наполегливо радить йому підготувати план завершення бойових дій в Ірані. Головні причини – стрімке подорожчання енергоносіїв та загроза втрати політичних рейтингів перед майбутніми виборами.
Лише вчора Трамп заявив про “готовність швидко врегулювати конфлікт в Ірані”. Попри внутрішні протести в самому Ірані, американський лідер не ставить за обов’язкову мету повалення чинного режиму. Проте його серйозно занепокоїло призначення Моджтаби Хаменеї наступником свого батька на посаді верховного лідера. Трамп вбачає у цьому небажання Тегерана йти на компроміс і, за словами джерел, нібито готовий схвалити ліквідацію молодшого Хаменеї, якщо той чинитиме опір вимогам Вашингтона.
Одним із найболючіших факторів для Білого дому стали ціни на пальне. Економічний радник Стівен Мур зауважив, що зростання вартості нафти й газу тягне за собою подорожчання всіх споживчих товарів. Речниця Білого дому Керолайн Лівітт пояснила, що попри антивоєнні настрої більшості американців, метою президента залишається “припинення загрози з боку іранського режиму й ліквідацію терористів”.
Однак, попри початковий оптимізм, ситуація на Близькому Сході залишається напруженою. І хоч США проводять там місію під назвою “Епічна лють”, а Ізраїль – “Левовий рик”, Іран вже атакував ракетами та дронами бази в Катарі, Кувейті, ОАЕ та Бахрейні. Ситуація на Близькому Сході була передбачуваною Цікаво, що в травні 2024 року, коли ще Байден був президентом США, китайсько-канадський історик, випускник Йєлю Цзян Сюецінь записав лекцію “The Iran Trap” на своєму YouTube-каналі Predictive History, в якій пролунали такі прогнози:
– Трамп переможе на виборах;
– США розпочнуть війну з Іраном;
– США програють цю війну.
А нещодавно в одному з популярних політичних шоу в США він повторив свій прогноз стосовно війни на Близьклму Сході, уточнивши, що:
– Іран готувався до цієї війни 20 років;
– 12-денна війна у червня 2025-го була генеральною репетицією;
– зараз іранці ведуть не війну з армією США, а війну з усією світовою економікою. Як може вплинути ця війна на Україну Нову фазу війни на Близькому Сході можна вважати стрес-тестом для всієї системи глобальної безпеки та логістики. Однак для України цей сценарій несе не лише очевидні ризики, пов’язані з боротьбою за ракети ППО чи тимчасове збагачення бюджету російського агресора нафтодоларами, а й величезне вікно стратегічних перспектив, пише Укрінформ.
Адже знищення або суттєве послаблення іранського військового потенціалу позбавляє Росію одного з найважливіших технологічних та ресурсних донорів. Фізична неспроможність РФ захистити свого стратегічного партнера остаточно руйнує міф про Путіна як про “архітектора” нового глобального полюсу сили.
Економічні гойдалки на ринку нафти залишаються фактором ризику, проте санкційні дисконти, логістичний тягар “тіньового флоту” та потенційне повернення нового Ірану на ринок здатні завдати економіці Росії нищівного удару.
Завдання України в цій турбулентності – зберегти холодну голову, забезпечити безперебійне постачання озброєнь від європейських партнерів та дотиснути ослабленого ворога.
Галина Гірак
Крок у невідомість: несподівані повороти у війні на Близькому Сході
