Дефіцит “добровольців” Миттєвого краху РФ очікувати не варто – руйнівний ефект стане очевидним у середньостроковій або ще більше віддаленій перспективі.
Про це сказав військовий експерт Денис Попович в ефірі Українського радіо.
Він підкреслив, що під прицілом України перебувають об’єкти, які є життєво важливими для наповнення російської казни: нафтопереробні потужності, стратегічні сховища пального, а також заводи оборонно-промислового комплексу. “Це змушує росіян знижувати нафтовидобуток та зменшувати експорт. Будуть зменшуватися виплати для російських “добровольців”, – зазначив аналітик. За його словами, зараз агресор ще здатен підтримувати процес рекрутингу, проте темпи поповнення війська поступово падають. Кількість нових найманців уже не перекриває щоденні втрати на передовій. Щоб виправити ситуацію, Кремль використовує різні методи тиску:
– активну вербувальну кампанію у віддалених регіонах РФ;
– спроби залучити до бойових дій студентів;
– впровадження системи “квот” для цивільних підприємств, де менеджмент зобов’язаний відправляти персонал до війська.
На думку Поповича, дефіцит “добровольців” також виникає через те, що росіяни дедалі частіше дізнаються про реальний стан справ на полі бою і усвідомлюють, що така служба – це фактично “квиток в один кінець”.
Водночас, незважаючи на прогресуючу фінансову кризу та виснаження ресурсів, Кремль не готовий припинити агресію. Адже для внутрішнього споживання путінському режиму необхідна ілюзія успіху, яку можна було б видати за значне досягнення. “Наприклад, якщо їм вдасться захопити Донецьку область, вони зможуть оголосити таку “перемогу”. Тому вони кидають всі можливі сили для того, щоб захопити Донецьку область, у тому числі використовуючи стратегічні резерви і живу силу. Тобто зараз росіяни докладають всі зусилля для того, щоб створити хоч якусь перемогу на фронті. За великим рахунком, для них це війна – заради війни і вони чудово розуміють, що вони виснажуються”, – додав експерт. Тим часом російські регіони почали скорочувати одноразові виплати громадянам, які підписують контракт на військову службу, ще з початку 2025 року, що свідчить про поглиблення бюджетної кризи в умовах економічного тиску та санкцій.
Наприклад, у Самарській області виплати знижено з 45 тис. дол. до 26 тис., у Ямало-Ненецькому окрузі – з 39 тис. дол. до 24 тис., у Нижегородській області – з 38 тис. дол. до 19 тис., Башкортостан урізав компенсації з 20 тис. дол. до 12 тис., а для контрактників з Уфи – до 7 тис. “Основною причиною є дефіцит регіональних бюджетів. У Башкортостані він зріс на 73 млн доларів до 124 млн, у Кемеровській області – до 899 млн, що передусім пов’язано з кризою у вугільній галузі. Як наслідок, близько 15 тисяч шахтарів ризикують втратити роботу. Окрім цього, пріоритет регіонів зміщується до втілення національних проєктів під контролем федерального центру, який фінансує до 90 % витрат у соціальній сфері. Це зменшує гнучкість місцевих бюджетів і змушує зменшувати “необов’язкові” витрати”, – пояснили у Службі зовнішньої розвідки України, додавши, що зниження виплат демонструє глибину фінансової нестабільності в регіонах і нескоординовану політику, що лише посилює соціальну напругу в умовах воєнної економіки. Залежність окупантів На початку цього року Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський заявив, що протягом січня лише безпілотні підрозділи всіх складових Сил оборони України ліквідували майже 29,7 тис. російських військовослужбовців, що перевищило темпи мобілізації ворога, який за місяць зміг залучити лише 22 тис. осіб.
А міністр оборони Великої Британії Джон Гілі в інтерв’ю Bloomberg заявив, що армія РФ дедалі більше залежить від іноземних військових у війні проти України, оскільки їхні втрати на фронті суттєво перевищують можливості поповнення особового складу.
За його словами, Росія змушена залучати тисячі громадян Індії, Пакистану, Непалу, Куби, Нігерії та Сенегалу, щоб компенсувати значні бойові втрати.
Загалом, за даними Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР), у складі російських військ воюють громадяни 136 країн світу. Крім того, до них були залучені 14100 військових із Північної Кореї.
До кінця 2026 року окупанти планують завербувати до своєї армії 18500 іноземців – про це повідомляє проєкт ГУР “Хочу жить”.
Йдеться про те, що Росія активізує зусилля із набору до окупаційної армії іноземців, зокрема мігрантів – в усіх федеральних округах держави-агресора здійснено контрольні перевірки чисельності чоловіків-іноземців віком від 18 до 60 років. Ці перевірки провели головне організаційно-мобілізаційне управління генштабу збройних сил РФ спільно зі службою з питань громадянства та реєстрації іноземних громадян МВС Росії.
Військкомати отримали завдання залучити до злочинної війни проти України від 0,5% до 3,5% від загальної кількості іноземців у кожному регіоні. Вербування відбувається через 97 пунктів відбору на контрактну службу.
Найбільше таких пунктів діє у центральному військовому окрузі – 30. У московському та південному округах – по 21, у східному – 14, найменше в ленінградському – 11. Найбільше російське військове відомство зацікавлене у громадянах держав Центральної Азії – Казахстану, Киргизстану, Узбекистану та Таджикистану. Робота з залучення іноземних контрактників до війська ведеться й за межами Росії – у Бангладеш, Чаді, Судані, Бурунді та інші найбідніші країни Африки й Азії. Також вербуванням у регіонах РФ займаються створені під контролем російських спецслужб, зокрема ГРУ, псевдоприватні військові структури: “Редут”, “Конвой”, “Вагнер-2”, “Поток”, “Русские боевые братья”, “Факел”, “Патриот”, “Пламя”, “Сокол”, “Ветераны”. Крім обіцянок грошей, пільг і російського громадянства, на іноземців чинять тиск та примус, який ґрунтується на нібито порушенні міграційного законодавства РФ. Людей залякують тривалими термінами ув’язнення (були випадки – й до 8 років), або пропонують “альтернативу” – підписання контракту на проходження служби у збройних формуваннях РФ. Тих, хто погоджується на такий варіант, одразу відправляють на фронт. Точна кількість іноземців, які воюють на боці Росії, невідома, але, за даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими станом на кінець квітня 2026 року, встановлено, що принаймні 5 149 найманців з інших країн загинули на війні в Україні. А понад 300 іноземців, які воювали за РФ, перебувають нині в українському полоні.
Нещодавно на майданчику Анталійського дипломатичного форуму, у ході двосторонніх зустрічей з представниками країн Африки, Україна порушила питання щодо припинення найманства Росією в країнах Африки. “З кожним із африканських колег порушував питання вербування росіянами африканських найманців. Вони обурені. Ми шукаємо шляхи, як зупинити це найманство, тому що там різні є підходи. Вони вдячні Україні за ті зусилля, аби припинити використання росіянами африканців для так званих “м’ясних” штурмів”, – зазначив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Укрінформу. Галина Гірак
Війна чужими руками: як в армію РФ заманюють іноземних найманців
